Варто знати батькам

Види булінгу ( інтерактивна вправа)
Відео " Види булінгу"

Відіо " Основні поняття про булінг"

Зверніть увагу! Смертельна гра із "Синіми китами". [Посилання]

Чому часом хочеться шоколаду?

Вам дуже сильно хочеться шоколадку, або ви мрієте про шматок м’яса? 

      

   Можливо, ваш організм намагається щось підказати. Хоча ми практично ніколи не проти що-небудь перекусити, є різниця між почуттям голоду і раптовою тягою до визначеного продукту. Дуже часто сильне бажання що-небудь з’їсти може сигналізувати про те, що вам не вистачає певних поживних речовин.

        Наступного разу, коли у вас з’явиться нав’язлива ідея з’їсти соковитий стейк, шоколадку або навіть лід, зверніть увагу на те, що вам хоче сказати ваше тіло і знайдіть підходящу альтернативу.

Чому хочеться шоколаду?Що це означає: Шоколад багатий магнієм, і сильна тяга може означати недолік цього мінералу, який грає важливу роль для вашого волосся і шкіри. Споживання великої кількості алкоголю, кави і газованих напоїв також може виснажити рівень магнію.

Спробуйте: Якщо вам дуже хочеться шоколаду, вибирайте той, що містить 75 відсотків какао, так як в ньому більше магнію і менше цукру. Крім того, хорошим джерелом цього мінералу можуть бути горіхи, листові овочі, коричневий рис, цільнозерновий хліб, насіння гарбуза.

Чому хочеться м’яса?Що це означає: тяга до м’яса може сигналізувати про нестачу заліза або цинку.

Цинк відіграє важливу роль у підтримці імунної функції, і якщо у вас низький рівень цинку, то ви більше схильні до простудних захворювань. Цинк також бере участь в діленні клітин і важливий для здоров’я шкіри, волосся і нігтів.

Спробуйте: Кращим джерелом цинку є червоне м’ясо, але креветки, сочевиця, шпинат, насіння гарбуза, сир і цільнозерновий хліб також багаті ним. А залізом забезпечать організм, окрім м'яса, ще гречані крупи і яблука.

Загроза на столі

ПОДУМАЙТЕ, ЧИ ВАРТО ЦЕ ЇСТИ?

Кисломолочні продукти, в назві яких значиться «з апельсином», «з полуницею», насправді містять не фрукти, а підсилювачі смаку, ароматизатори синтетичного походження.

Основа жуйки – синтетичний полімер, схожий на смолу, до нього додають ароматизатори, барвники. Зокрема до складу жувальних гумок входить бутилгідрокситолуен (Е 321), який негативно впливає на печінку.

У мармелад додають сорбітан моноолеат (Е 494), який чинить негативний вплив на внутрішні органи.

Печиво, особливо пісочне, часто містить стабілізатор динатрій дифосфат (Е 450), який знижує концентрацію уваги, викликає гіперактивність.

 В пластівцях, чіпсах, бісквітах багато акриламіду, що стимулює утворення ракових клітин.

В сухариках, чіпсах, сухих супах, бульйонних кубиках виявлено підсилювач смаку натрій глутамат (Е 621), який негативно впливає на зір, може навіть викликати глаукому.

В ковбасних виробах барвником є селітра (натрій нітрат), яка в невеликих кількостях надає м’ясним виробам ніжно-рожевого кольору, часто трапляється барвник фуксин, а значна частина м’яса замінена на крохмаль та соєві білки.

Чи відомо вам, що ....

І СМАЧНО, І КОРИСНО

Протягом життя людина проводить за столом 3 роки і 7 місяців, при цьому вона з’їдає: 5 корів, 24 свині, 874 птаха, 783 кг риби, 7 тонн хліба, 8 тонн картоплі, 218 кг сиру, 12 тис яєць?

Що ж корисного міститься в цих продуктах?

Основа організму людини

·       Білки (добова норма 80 г) – багато їх у молочних продуктах (молоко, сир, кефір), м’ясних продуктах, яйцях, бобових рослинах (квасоля, горох).

·       Жири (добова норма 70 г) – містяться в рослинних оліях, тваринних  жирах, маслі, сметані.

·       Вуглеводи (добова норма 400 – 450 г ) – багаті на них овочі та фрукти (крохмаль у зернових і картоплі, глюкоза і фруктоза у фруктах), мед, цукор, хлібобулочні вироби.

Вітаміни:

А –  найбільше його містить печінка, червоні овочі (морква, буряк, помідори, перець), риб’ячий жир, вершкове масло.

В – бобові рослини (квасоля, боби, горох ), м'ясо, хліб з висівок, дріжджі, яйця, молоко;

С – свіжі овочі та фрукти, особливо шипшина, чорна смородина, цитрусові, капуста, цибуля (при термічній обробці вітамін легко руйнується).

Д – вершкове масло, молоко, риб’ячий жир, печінка, частково утворюється в організмі під дією сонячного світла.

Е – рослинні олії, листя салату.

Макро- і мікроелементи:

·       Калій –  є у бананах, овочах, фруктах;

·       Фосфор – міститься в рибних продуктах;

·       Кальцій – у молочних продуктах (молоко, сир, кефір).

·       Ферум –багаті ним яблука, помідори, гречка, соя, какао.

·       Йод – морські продукти, йодована сіль.

·       Магній – абрикоси, персики, цвітна капуста.

Корисно знати покупцеві

Перед  покупкою пригадайте

Умовні позначення волокон на етикетках

Які ж умовні позначення можна зустріти на ярликах і етикетках і що конкретно вони означають? Склад тканин позначається латинськими літерами. Зазвичай, є ще і стрічка з вказівкою співвідношення волокон(сировинний склад, у відсотках). У таблиці приведені основні умовні позначення і їх розшифровка:

Код	Англійске значення	Переклад
AC	Acetat	Ацетат (штучне волокно)
CL	Chlorofibre	Хлоридне волокно (синтетичне)
CO	Cotton	Бавовна (натуральне)
LI	Flax	Льон (натуральне)
PA	Nylon	Нейлон, поліамід (синтетичне)
PE	Polyethilen	Полетилен (синтетичне)
PI	Paper	Целлюлозне волокно
PL	Polyester	Поліестер (синтетичне)
PP	Polypropylene	Поліпропілен (синтетичне)
SE	Silk	Шовк (натуральне)
TA	Triacetat	Триацетат  (штучне волокно)
VI	Viscose	Віскоза (штучне волокно)
WA	Angora	Ангора (натуральне)
WM	Mohair	Мохер (натуральне)
WO	Wool	Шерсть (натуральне)

Тривалість "життя" побутового сміття

Інформація для роздумів

   Чи знаєте ви, що матеріали, які ми використовуємо щодня, а потім викидаємо, залишаються в природі, не розкладаючись, на довгі  роки та віки:

• папір розкладається 2-3 роки;

• вироби з тканини — 2-3 роки;

• дерев’яні вироби — кілька десятків років;

• консервна банка — понад 90 років;

• поліетиленовий пакет — понад 200 років;

• пластмаса — 500 років;

• скло — 1000 років.

Що ти хочеш бачити навколо - гори відходів чи сади і клумби - залежить лише від тебе

Хіміки радять

ЦІЛЮЩІ ДАРИ ПРИРОДИ

Мед у Давній Греції вважався коштовним даром природи. Греки вважали, що їхні боги безсмертні, тому що харчувалися медом. Батько математики Піфагор  стверджував, що прожив до 90 років тому, що постійно споживав мед. Геніальний лікар Гіппократ лікував медом багато хвороб. За хімічним складом мед складається: на 20% з води, а в 80% сухої речовини міститься 35% глюкози, 40% фруктози, 1-5% сахарози, 5-10% мальтози, 3-4% декстрину, білкові речовини, мінеральні речовини (солі Кальцію, Магнію, Феруму), багато ферментів, вітаміни В_1, В_2, В_3, В_5, В_6, РР, С, ефірні олії, стимулятори, ростові речовини, органічні кислоти. Всього 37макро- і мікроелементів.

Молоко. Вчений Едісон писав: «Молоко створене хіміком, який вище за нас». А чи знаєте ви, що якщо хочете дожити до 100 років, то потрібно випивати півлітра молока на добу? Виявляється, молочні білки містять усі незамінні амінокислоти, майже всі хімічні елементи періодичної таблиці Менделєєва, комплекс вітамінів, ферментів, гормонів, а також імунних тілець, що ведуть боротьбу з хвороботворними бактеріями.

Курячі яйця теж є міні-шедевром природи. Одне яйце містить 6 г білка, 6 гжирів, вітаміни А, В, Д, Е, К, міліграми Р, Са, S, Fe, також фермент лізоцим, що має бактерицидну дію, каротиноїди, навіть холестерин, який необхідний для синтезу гормонів та побудови клітин.

Чай містить тонізуючу речовину теїн, а також  танін, який пригнічує розвиток бактерій, в деяких чаях трапляються до 17 амінокислот, серед яких найкориснішою є глютамінова кислота, яка відновлює виснажену нервову систему, допомагає ліквідувати втому, підвищити працездатність.

Господині на замітку

Допоможе оцет:

·        якщо хочете позбутися неприємного запаху риби, достатньо сполоснути посуд чи руки розчином оцту;

·        щоб видалити накип з чайника, в ньому потрібно прокип’ятити розчин оцту;

·        щоб борщ був червоним, достатньо капнути у нього оцту;

·        при консервуванні теж необхідним є оцет, він перешкоджає розмноженню бактерій;

·        щоб чищена картопля не чорніла – додайте  трохи оцту;

·        зів’ялу зелень петрушки, кропу можна освіжити, якщо її замочити у воді з оцтом;

·        плями з посуду та каструль можна видалити розчином оцту;

·        щоб при пранні не полиняли кольорові речі у воду додають кілька ложок оцту;

·        потьмянілу фарбу можна відновити, якщо поверхню протерти водою з оцтом;

·        якщо споліскувати волосся розчином оцту (1 ст л на 1 л води), воно стане блискучим;

Хімічні вороги здоров'я

ЧОГО ВАРТО ОСТЕРІГАТИСЯ?

Населення землі все більше переймається екологією, магнітними бурями, а от складом продуктів харчування цікавляться значно менше. Та чи завжди ми знаємо, що криється за барвистою обгорткою? На сьогодні харчові продукти можуть бути забруднені солями важких металів, радіонуклідами, пестицидами, нітратами і нітритами. Але прихована загроза існує і в таких знайомих нам речовинах, як харчові добавки.

Харчові добавки – речовини природного або штучного походження, які вводять у продукти харчування для надання їм певних якостей. Вони позначаються буквою Е і мають коди:

·        Е 100 -182 – барвники – підсилюють колір;

·        Е 200–299 – консерванти – продовжують термін зберігання продуктів;

·        Е 300–399 – антиоксиданти – захищають від окиснення;

·        Е 400–499 – стабілізатори – забезпечують певну в’язкість;

·        Е 500–599 – емульгатори – забезпечують однорідність сумішей;

·        Е 600–699 – ароматизатори – підсилюють аромат

Більшість добавок є безпечними, але увагу слід звернути на:

1) консервант калій сорбат Е 202 – може спричинити алергічну реакцію, сечокам’яну хворобу; виявлений у сирокопчених ковбасах, згущеному молоці, сирі плавленому «Президент», майонезі марок «Олівія», маргарині;

2) барвник тартразин Е 102 – провокує виникнення екзем, свербіння шкіри, погіршення зору, напади астми, мігрень; виявлений у складі желе, кремів, тортів, пюре, йогуртів, морозива, мармеладу;

3) стабілізатор карагенан Е 407, загущувачі желатин Е 440 – провокують захворювання травної системи; виявлені у йогуртах, кетчупах, майонезах, соусах, кремах, маргарині;

4) антиоксидант лимонна кислоти Е 330 – провокує захворювання травної системи, а у великих кількостях  - виникнення онкологічних захворювань; виявлена у солодкій воді різних марок, желе, кремах, заправках.

5) підсолоджувач аспартам  (в 180 разів солодший за цукор) викликає депресію, швидку втомлюваність, порушення зору.

Як вберегтися від нітратів

 ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНІ НІТРАТИ І У ЯКИХ КІЛЬКОСТЯХ

        Нітрати постійно надходять до організму людини і безпосередньо не являються для нього отрутою. Проте, при вживанні в підвищених кількостях нітрати в травній системі частково відновлюються до нітритів (більш токсичних сполук), а останні при надходженні до крові можуть викликати метгемоглобінемію (двовалентне залізо в гемоглобіні крови окислюється до трьохвалентного і утворюється метагемоглобін. Він не здатен переносити ні кисень О₂ ні вуглекислий газ СО₂).

       При прийманні високих доз нітратів з питною водою або харчами через 4-6 годин з'являються нудота, віддишка, посиніння шкірних покривів і слизових, пронос. Супроводжується все це загальною слабкістю, запамороченням, болями в потиличної області, серцебиттям.

        Максимальне накопичення нітратів відбувається в період росту плодів (перед початком збирання врожаю), тому недозрілі овочі (кабачки, баклажани) і картопля, а також овочі раннього визрівання можуть містити нітратів більше, ніж ті що досягли нормальної зрілості. 

       В рослинах нітрати розподіляються нерівномірно. В капусті, нітрати більше всього накопичуються в кочерижці, в огірках і редисі - в поверхневих шарах, в моркві - в центрі. В середньому, при митті і зачистці овочів і картоплі втрачається 10-15% нітратів. Ще більше - при тепловій кулінарній обробці, особливо при варці, коли втрачається від 40% (буряк) до 70% (капуста, морква) або 80% (картопля) нітратів. Оскільки нітрати хімічно досить активні сполуки, то при зберіганні овочів їх вміст зменшується за декілька місяців на 30-50%. Послабити концентрацію нітратів також можна шляхом вимочування продукту або розведення (розбавлення) його в великому об'ємі продуктів, що не містять нітратів.

        Допустиме добове надходження нітратів до організму людини складає 5 мг на кілограм тіла. Тобто, для "стандартної" дорослої людини вагою 70 кг величина допустимого добового надходження дорівнює 0,35 грам. Гранично допустимі концентрації нітратів в деяких овочах і фруктах приведено нижче в таблиці. Ці значення встановлені виходячі з "типової" дієти (іншими словами - раціону харчування) людини центральної частини Євразії.

Продукт	Вміст, г/кг
Листові овочі (салат, петрушка, окріп)	2,00
Редис	1,50
Буряк столовий	1,40
Капуста білокачанна рання	0,90
Цибуля зелена	0,60
Капуста білокачанна пізня	0,50
Морква рання, кабачок	0,40
Баклажан	0,30
Морква пізня, картопля	0,25
Перець солодкий, банан	0,20
Помідори (томати)	0,15 / 0,30
Огірки	0,15 / 0,40
Полуниця	0,10
Диня	0,09
Цибуля ріпчата	0,08
Арбуз, виноград, яблуко, груша, абрикос, манго, персик, хурма	0,06

Шлунок як хімічний реактор

Коли людина їсть, їжа надходить у шлунок і перебуває  в ньому досить довго, піддаючись механічній обробці і хімічній дії шлункового соку. Шлунок людини може вмістити до двох кілограмів харчових речовин і води. Це немало, але по суті не так вже й багато: адже загальна вага їжі, яку проковтують в один прийом деякі тварини, вимірюється десятками кілограмів ...

Слизова (внутрішня) оболонка шлунка містить дрібні залози з мікроскопічними вихідними отворами. Ці залози виробляють набір хімічних речовин, при взаємодії яких з харчовими продуктами відбувається перша (шлункова) стадія перетравлення і засвоєння їжі.

Шлунковий сік - це безбарвна рідина, абсолютно прозора і має кислу реакцію (рН = 0,8-1,0) завдяки присутності 0,2-0,5% -ї хлоридної кислоти. Крім хлоридної кислоти, в шлунковому соку є й інші неорганічні сполуки - хлориди натрію і калію, сульфати і фосфати натрію, магнію і кальцію і навіть амоній тіоціанат; правда, кількість їх дуже різна (тіоціанату, наприклад, вкрай мало). З органічних речовин в шлунковому соку присутні білкові сполуки, а також трохи молочної кислоти, глюкози, креатинфосфорна і аденозинфосфорна кислоти, сечовина і сечова кислота.

Молочна кислота і інші вказані сполуки спочатку не вважали  продуктами секреції шлункових залоз, а домішками, що виникли в результаті бродіння, але потім було  встановлено, що вони утворюються в процесі нормального виділення  організмом шлункового соку і завжди входять до його складу.

Білковою частиною органічних речовин шлункового соку є в основному ферменти. Найважливіший з них пепсин, що розщеплює білки їжі. Клітини слизистої оболонки шлунка виробляють пепсин в неактивному стані, він набуває здатності до взаємодії з білками тільки під дією кислоти; в лужному середовищі пепсин абсолютно втрачає активність. 

   Інший важливий компонент шлункових ферментів - сичужний фермент хімозин, який  входить до складу шлункового соку людини ( ссавців) в основному в дитячому віці; він переробляє молоко в кислому, нейтральному і в лужному середовищі.

     Не варто довго пояснювати, яке значення хімозину для того, щоб шлунок немовляти успішно переварював єдину доступну для нього їжу - молоко. Обробка молока шлунковим соком дорослої людини, як встановив ще великий російський фізіолог І.П. Павлов (1849-1936), йде за рахунок ферменту пепсину, а аж ніяк не хімозину; таким чином, хімозин - типово "дитячий" фермент.

    Третій фермент шлункового соку називається ліпаза; вона розщеплює жири (ліпіди) на жирні кислоти і гліцерин. Фермент ліпаза у дорослих не дуже активний, а у грудних дітей його активність досить велика, це й зрозуміло, адже процес засвоєння жирів молока для немовлят має життєво важливе значення.

     Наявність кислоти в шлунковому соку не тільки надає активність ферменту пепсину, а й сприяє тому, що шлунковий сік діє подібно бактерицидному лікарському препарату: в кислому середовищі життєдіяльність мікроорганізмів завжди пригнічується (згадаймо хоча б те, що кислоти - молочна, оцтова, лимонна - консервують продукти).

       Концентрація хлоридної  кислоти в шлунковому соку не постійна, а залежить від загального стану організму і від швидкості виділення соку, хоча в самий момент виділення клітинами слизової оболонки ця концентрація завжди однакова.

       Так коли ж починається виділення шлункового соку?

      Збудження  залоз шлунка відбувається від зовнішнього вигляду і механічної дії з'їденої їжі і під впливом хімічних факторів, наприклад:

·        продуктів перетравлення білків - органічних речовин пептинів;

·        екстрактивних (розчинних у воді) смакових речовин м'яса, риби, овочів;

·        слабкого розчину етилового спирту у вигляді вина або пива.

     Сильні засоби, що сприяють виділенню шлункового соку - міцний м'ясний або кістковий бульйон, юшка, відвари овочів. Недарма вітчизняні дієтологи радять наймасивнішу порцію їжі (обід) починати з першої страви (супу, борщу, бульйону).

       Дуже мало шлункового соку виділяється при введенні в шлунок чистої води і слабких розчинів кислот.

Нейтральні жири в перші дві-три години гальмують роботу шлункових залоз, а потім викликають відділення соку зі слабкою перетравлювальною здатністю.            Соковиділення гальмує і змішана, але надмірно жирна їжа; в цьому випадку "розбудити" шлункові залози можуть тільки бульйони або овочеві соки. Штучні методи заспокоїти надмірно активну шлункову секрецію - це прийом розчину питної соди, олеїнової кислоти, міцних розчинів солей, і, що особливо дивно, 0,5% -го розчину хлоридної  кислоти.

М'ясна їжа сприяє швидкому виділенню шлункового соку, і воно триває дві-три години, а потім швидко згасає. А вуглеводна їжа, наприклад, хліб, швидко збуджує соковиділення, потім воно зменшується, але все-таки повільно відбувається  8-9 годин. Так само діють на шлунок картопля, крупи, випічка. Цікаво, що чорний хліб і хліб з висівками викликають більш енергійне відділення шлункового соку.

Молоко як продукт харчування діє на шлунок своєрідно: спочатку жири молока гальмують роботу шлункових залоз, потім настає час сокогінної дії жирних кислот, які утворилися з жирів під дією ферментів, і продуктів перетравлення білків молока. Найбільше шлункового соку утворюється через 3-4 години після того, як ви вип'єте склянку молока.

 Мінеральні води ми п'ємо не тільки з лікувальною метою, а й просто, щоб втамувати спрагу. Солі і гази мінеральної води сильно впливають на шлункові залози: підсилюють їх роботу, особливо якщо воду пити під час їжі або безпосередньо перед прийомом їжі, і пригнічують їх, якщо випити мінеральну воду за півгодини-годину до їжі.

Так що шлунок - хімічний реактор, який ми носимо в собі, - піддається керуванню і тонкому регулюванню!

Банани з точки зору хіміка

Банани смачні. Але це не єдина їхня принада. Існує щонайменше 20 причин полюбити їх. Принаймні з точки зору хіміка. Не вірите? Читайте ТУТ

Для батьків і дітей: що робити коли розбився ртутний термометр? Збережіть на замітку!

Нещодавно у моїх знайомих розбився ртутний термометр. Питання "що робити?" постало миттєво. Сподіваюся, ці поради стали їм у пригоді, а вам нехай не знадобляться. Та краще будьте обізнані, а отже озброєні.

Ртуть небезпечна. Це аксіома. Потрапити в організм вона може двома шляхами: через травний тракт або через дихальні шляхи. З'їсти ртутну кульку ви, звичайно, зможете навряд чи. (Виняток - ви маленька дитина. Але в цьому випадку потрібно викликати блювоту і терміново дзвонити в швидку.) А ось вдихнути пари ртуті при наявності розбитого градусника - запросто. Результат - ртутне отруєння, яке довгий час може протікати без яких-небудь загальних симптомів. Дратівливість, нудота, схуднення. Подумаєш, з ким не буває: тиждень був складним, і потім - у місті взагалі жити шкідливо. Проте отруєння повільно, але вірно підкрадається до святая святих нашого організму - центральної нервової системи і до нирок  

Що потрібно робити:

1. Перед збором ртуті одягніть гумові рукавички: речовина не повинна стикатися з оголеними ділянками шкіри.

2. Обмежте місце аварії. Ртуть прилипає до поверхонь і може бути легко рознесена на підошвах по інших ділянках приміщення.

3. Максимально ретельно зберіть ртуть і всі частини  термометра в скляну банку з холодною водою, щільно закрийте кришкою, що закручується. Вода потрібна для того, щоб ртуть не випаровувалась. Банку тримайте подалі від нагрівальних приладів.

4. Дрібні крапельки можна зібрати за допомогою шприца, гумової груші, двох аркушів паперу, лейкопластиру, скотчу, мокрої газети.

5. Відкрийте вікна і провітріть приміщення. Якщо і залишилися які-небудь випаровування, нехай вивітрюються у вікно.

6. Місце розливу ртуті обробіть розчином хлорного вапна або хлораміну. Це окислить ртуть. Якщо ні того, ні іншого в будинку не знайшлося, можна приготувати гарячий мильно-содовий розчин: 30 грамів соди, 40 грамів тертого мила на один літр води.

Що робити не можна:

1. Не можна викидати розбитий термометр у сміттєпровід.  Два грами ртуті, що випаруються, здатні забруднити шість тисяч кубометрів повітря.

2. Не можна підмітати ртуть віником: жорсткі прути тільки подрібнять отруйні кульки в дрібний ртутний пил.

3. Не можна збирати ртуть за допомогою пилосмоку:  повітря, що продувається пилосмоком, полегшує випаровування рідкого металу. До того ж, пилосмок після цього доведеться відразу ж викинути.

4. Ні в якому разі не можна створювати протяг до того, як ви зібрали ртуть, інакше блискучі кульки розлетяться по всій кімнаті.

5. Не можна прати одяг і взуття, які контактували з ртуттю, в пральній машині. По можливості  цей одяг краще викинути.

6. Не можна спускати ртуть у каналізацію. Вона має властивість осідати в каналізаційних трубах. До речі, витягти ртуть з каналізації - неймовірно складно.