Позакласна робота "Фабрика меду"

Фабрика меду

Мета: ознайомити учнів з хімічним складом меду, його видами, значенням для профілактики та лікування деяких захворювань; навчитися експери­ментальне визначати чистоту меду; удосконалюва­ти вміння учнів експериментувати, аналізувати, синтезувати, логічно мислити, працювати з додат­ковою літературою.

Обладнання: малюнок, на якому зображена бджола; зразки різних видів меду; картки-інструкції, інструкції з техніки безпеки; на партах в учнів: пробірки, мед, склянки з водою, спиртова настоянка йоду, розчин оцтової кислоти, розчин етилового спирту, 3 %-ий розчин аргентум нітрату.

Хід заняття:

                                             Учитель.

...У них есть царь й разные чины:

Одни из них, как власти, правят дома,

Другие — вне торгуют, как купцы;

Иные же, вооружася жалом,

Как воины выходят на грабеж,

Сбирают дань с атласных летних почек

И, весело жужжа, идут домой

К шатру царя....

Так В. Шекспір описав у поемі «Генріх V» життя бджолиної сім'ї.

      Бджола — маленька жовтенька істота, давній супутник людини, їх дружба триває кілька тися­чоліть. Що приваблює людину в цій дивовижній істоті? Відповідь на це запитання можуть дати наскельні малюнки, знайдені в Павуковій печері у 1919 р. неподалік від іспанського містечка Бікорп. Ці малюнки розповіли про те, що близько 15—20 тисячоліть тому назад (саме такий вік цих малюнків) люди не лише полювали, а й збирали мед диких бджіл. Малюнок розповідав про те, як саме це робилося. Первісний художник зобразив круту скелю з довгими гілками чи корінням якоїсь росли­ни. Хапаючись за них, угору повзе чоловік, ризику­ючи зірватися у провалля. А на горі стоїть другий чоловік. Він уже добрався до вулика диких бджіл, але його атакує рій розгніваних маленьких істот.

     Первісні люди збирали мед, навіть ризикуючи своїм життям, оскільки багато тисячоліть мед був для них чи не єдиним джерелом цукру.

     У Геродота, давньогрецького історика, який жив у V ст. до н.е., є згадування про скіфів, що торгува­ли медом і воском.

     Сьогодні ми присвячуємо меду заняття в нау­ковій лабораторії.

     Хімік. Мед — це перероблений бджолами нек­тар, збагачений ферментами та іншими біологічно активними речовинами.

С₁₂Н₂₂О₁₁ + Н₂О  =  С₆Н₁₂О₆ + С₆Н₁₂О₆

   сахароза     вода     глюкоза     фруктоза

      Подібне перетворення відбувається в організмі бджоли: збираючи нектар з квітів, вона засвоює са­харозу, яка потім гідролізується до глюкози та фрук­този. Отже, можна сказати, що мед — це суміш рівних кількостей глюкози та фруктози з домішка­ми інших природних речовин: білків (як рослинно­го, так і тваринного походження), органічних кис­лот (найбільше яблучної та лимонної), неорганіч­них кислот (хлоридна та фосфатна), ефірних масел, біологічно активних речовин, які нормалізують обмін речовин в організмі людини. Мед солодший за звичайний цукор, тому що містить багато фрук­този (фруктоза солодша від глюкози втричі).

     Учитель. Опишіть фізичні властивості меду.

     Фізико-хімік. Мед являє собою в'язку прозо­ру рідину з приємним запахом, яка може розчиня­тися у воді. Питома вага нерозведеного меду — 1,41—1,44. При зберіганні мед може кристалізува­тися (зсідатися). Доброякісний мед кристалізується густо та рівномірно І не втрачає своїх властивостей. Але при підігріві до 60 °С він втрачає свої цінні якості. Мед має різні колір та запах. А ось від чого це залежить та які розрізняють види меду - нам роз­повість пасічник.

       Пасічник. Натуральний мед може бути квітко­вим, падевим і змішаним. Квітковий мед буває мо-нофлорний (з одного виду рослин) та поліфлорний (з кількох видів рослин). Падевий мед утворюється при переробці бджолами медвяної роси та паді, які  вони збирають із сте­бел та листків рослин. Серед квіткових моно-флорних видів меду найбільш поширенні в Україні липовий, гре­чаний, соняшниковий та акацієвий мед.

    Липовий мед — має світло-жовтий або світло-бурштиновий колір, приємний ли­повий аромат, салопо­дібну мілкозернисту структуру.

     Гречаний мед — ха­рактеризується приємним специфічним смаком та ароматом, має темно-червоний або коричневий колір, мілко- або крупнозернисту структуру. До складу цього меду входить залізо.

     Соняшниковий мед — має бурштиново-жовтого колір, слабкий аромат, приємний м'який смак, крупнозернисту структуру, швидко кристалізується.

        Мед з квітів білої акації — має світлий, майже білий колір, тонкий аромат, приємний смак.

     Є ще п'янкий мед, який бджоли збирають у го­рах Кавказу з квітів азалії та інших квітів. При вжи­ванні цього меду у людини виникають ознаки сп'я­ніння: запаморочення, нудота, підвищення темпера­тури тіла тощо.

     Зазвичай якість меду визначають за допомогою органолептичних методів — дослідження за допо­могою органів смаку. Але ж ми з вами знаходимося в хімічній лабораторії і пам'ятаємо, що смакувати тут заборонено, тому від цього методу доведеться відмовитися і для визначення якості меду скористаємося знаннями з хімії.

     Нечесні люди продають мед з різними домішка­ми: цукром, патокою, крейдою, борошном, крохма­лем і навіть тирсою.

     Отже, перевіримо мед, який є на ваших столах, на різні нерозчинні домішки. Спочатку визначимо, чи є в розчині меду крохмаль. Яким реактивом ви скористаєтесь? А як виявити, чи є в зразку меду до­мішки крейди?

     Складемо рівняння реакції:

СаСО₃+ 2СН₃СООН = (СН₃СОО)₂Са + Н₃О + + СО₂á

          Виділення якого газу ми спостерігали в деяких випадках?

Домішки патоки виявляються, якщо до розчи­ну меду додати чотирикратний об'єм етилового спирту: чистий мед дасть прозорий розчин, а мед з крохмальною патокою стане молочно-білим, при відстоюванні така суміш буде розшаровуватися, а на дні з'явиться напівпрозорий рідкий декстрин.

     Якщо до меду підмішана цукрова патока, у резуль­таті додавання кількох крапель 3 %-го розчину ар-гентум нітрату виділиться білий осад аргентум хлориду.

     Кожен ыз вас, шановні хіміки, перевірив якість меду, що знаходився у вас на столі. Зробіть висно­вок про його якість.

      Є ще один надійний спосіб перевірки якості меду: на поверхні меду роблять напис хімічним олівцем, якщо він «проявляється», то мед неякіс­ний і має багато домішок, зокрема воду.

     А тепер щодо лікувальних та інших цінних влас­тивостей меду:

    щоб зібрати 1 кг меду, бджолі необхідно взяти нектар приблизно із 19 млн квітів;

   у давні часи грузинські воїни брали із собою в похід спеціальні шкіряні мішечки з медовою ма­сою — кумелі, але користувалися цією масою лише в крайніх випадках, коли потрібно було відновити сили або коли воїн залишався зовсім без їжі;

   стародавні єгиптяни використовували бактери­цидні властивості меду для бальзамування трупів. Коли у 323 р. у Вавілоні помер Олександр Маке­донський, його тіло помістили у мед, щоб краще зберегти;

   сучасна медицина не лише підтвердила відомі раніше властивості меду, а й відкрила нові. Наприк­лад, встановлено, що бактерії тифу можуть жити в ньому не більше 50 год, а бактерії дизентерії—• 10; мед використовується для лікування нирок, печін­ки, гіпертонії, простудних захворювань, виразки шлунку тощо;

   речовини, що входять до складу меду, дуже ефективні за своєю дією на організм, але вони май­же невловимі для дослідника. Тому й досі люди не можуть встановити, скільки ж речовин містить мед. Вважають, що їх не менше 70. Визначити їх і вивчи­ти належить вам, майбутнім ученим-хімікам.

Пам'ятка для тих, хто хоче перевірити якість меду

1. Щоб перевірити, чи містить мед нерозчинні до­мішки, потрібно розчинити  його у воді. Якщо мед чистий, на дні склянки осядуть нерозчинні частинки.

2.  Наявність у меду крохмалю    визначають  кількома краплинами спиртового розчину йоду: якщо мед посиніє, там є крохмаль.

3.Іноді можна купити мед з домішками крейди. Щоб перевірити їх наявність, досить додати до меду невелику кількість розчину оц­тової кислоти. Якщо в мед додали крейду, то на поверхні будуть помітні бульбашки газу.

4. Домішки крохмальної патоки виявляють додаванням до розчину меду чотирикратного об'єму етилового спирту. Суміш добре збовтай­те: якщо патоки немає, то розчин буде прозо­рий, а якщо є — то при відстоюванні він буде розшаровуватися, і на дні з'явиться напівпро­зорий рідкий декстрин.

5. Якщо до меду підмішана цукрова патока, додавання кількох крапель 3 %-го розчину ар­гентум нітрату зумовить виділення білого оса­ду аргентум хлориду.

6. Стародавній засіб для перевірки якості меду: зробіть напис на поверхні меду «хіміч­ним» олівцем. Якщо напис «проявиться», то мед розведений та має домішки.

Пам'ятайте, що чистий мед — цінний харчовий продукт і лікарський засіб.

Вжи­вайте липовий, гречаний, соняшниковий, акацієвий та інші види меду

і будьте здорові!